найтемніше і найтонше дерево
кажеш - у тобі непрохідна темрява
а я бачу дерева безлисті що тягнуться в небо
і одне найтемніше і найтонше дерево
вп'ялося пальцями в стелю
і обдерло фарбу до синього
і пробило руками сто тисяч однакових поверхів
пробігло угору по іржавих пожежних сходах
вирвалось крізь бетон
і впало задихано
і проросло
на даху вавилонського хмарочоса
ким ти є
найтемніше і найтонше дерево
як лежиш горілиць від утоми розкинувши віти
як в судомах здригаєшся тілом
перед небом отим заповітним
що спускає тобі на лице на волосся повільний
і найчистіший у світі
сніг
знай
я вірю - ти зможеш усе
бо прекрасне перед тобою стає правдивим
тільки дай одне слово
що коли у мені достроково щось поламається
і померкне всередині і я більше не зможу бачити
ти станеш на день моїми очима
й розкажеш
якого кольору буде сонце
над верхів'ям
найтонших дерев
