НЕ БІЙСЯ
в місті вогнів, де час не спить,
де кожен крок - то новий світ,
вчимось жити без прикрас,
минуле відпускати враз.
колись здавалось - біль навік,
немов застиг у грудях крик.
тепер же бачим крізь туман:
то був лиш досвіду обман.
крізь стогін ліжок і прогресу,
ковтаєм гіркоту еспресо.
той присмак - наче наука,
що веде нас крізь біль і муку.
в потоці тіл, немов машин,
мчим вперед, до нових змін.
той біль, що вчора ще давив,
сьогодні в пристрасть перелив.
між стін чужих - палкі бажання,
розпусти келих нас п'янить.
крізь ніч безсонну, до світання,
ми палим свічку з двох кінців.
нам місто шепоче у вітрах:
"ти сильніший, ніж був у снах".
і кожен крок по мостовій -
то шлях до себе, шлях новий.
тож не боїмось ми обломів,
бо знаєм ціну всіх оргазмів.
в міському ритмі, без законів,
творим кращий світ фантазмів.
