Не пробачити
Це хворе, сіре небо щосекунди може тріснути
А пам'яті боляче, і серцю якось тісно.
Засмічений простір, щоб був колись барвистим
Залишилася віра, що всі фортеці вистоять
Залишився і грім, якого бути не повинно,
Кров змінена отрутою, єбашити невпинно.
На зламі двох світів волають про помсту.
За вигнанних з дому та нашого простору,
За тих які пішли і нині на щиті.
Слів не добираючи проклинаючи катів,
Щоб знищити демона, що назвався голубом,
Авадона, що вбиває через порожні голови.
Ми маємо дійти, ми маєм не пробачити.
Ніневію онвлену нам знищити призначено.
