Немов зими цієї не було
Немов зими цієї не було,
Ще у весни осінні сподівання.
Накриє місто, наче тим крилом,
Пора надій, ідилії, кохання.
Знайомі ноти мовби стерли час,
Сплетіння пальців душі поєднало,
Щастя – у миті, а ця мить – у нас,
Чому ж цього нам завжди мало, мало?..
5 березня 2013
