Ніч за вікном сумує чорно
Ніч за вікном сумує чорно,
очі її запрошують в гості.
Відкриті двері вдома й хором,
вона слідує ламати кості.
Терпко тисне грудну клітину —
сукуб та мара грають у шахи.
Джин виплива з ніздрів зі скрипом,
каже три бажання загадати.
Перше прохання, щоб ніч пройшла,
задихаючись крикнув у простір.
Впала завісою темна стіна,
раму осаджує сонця промінь.
Друге прохання, щоб товстий лід
з серця й душі моїх вмить розтанув.
Так і сталось, та тепер цей міт,
передають у вуста вустами.
Останнє — вільним птахом стати,
крилами криючи часопростір.
Джин виконав це та заплакав,
бо й сам хотів підкорити обрій.
31.07.23
