Нічого
Сплелися важливості і неможливості,
Мереживо вулиць промокло від осені,
Безвітряне місто туманом насичене
Застигло в бурштині багатоголосся,
А небо так дивиться пильно у вікна,
А вікна зашорені від непогоди,
Погодозалежні десь там за шпаринами
Лікуються чаєм з кленовим сиропом.
Дні тягнуться хмарами, наче вагітні
Холодним дощем, що ніяк не розродяться,
Щось трапитись має тонке, заповітне…
Нічого не трапилось… Просто здалося…
