Одна
По саду бродить осінь, на порозі зима,
В мене згасло кохання, та і щастя нема,
Мене гріє сьогодні, мамо, ваше тепло,
Яке в стінах будинку із дитинства жило.
Я сумую, матусю, я згубилась без вас.
Поверніться до мене на хвилинку, на час.
Я скажу вам, матусю, як вас сильно люблю,
Ну а потім, а потім я вас відпущу.
І я знаю, матусю, що ще прийде весна.
Ви у мене найкраща, ви у мене – одна.
Я пізнала кохання, я зі щастям жила.
Та ви, мамо, найближча, ви у світі – одна.
***
