Опам'ятайся
Я знаю, Бог живе у простоті.
Приходить в легкій прохолоді вітру.
Коли ти раптом спинишся на самоті
Й почнеш шукати правди світло.
Наче повітря більше поза храмом,
Де менше ладану й кадил –
Раптово чуєш ту шалену спрагу
Сягнути до джерел живих.
За храмом простір й горизонт безкрайній.
Тут зорі, квіти, ластівок ключі.
За храмом Бог на тебе споглядає
Не через масляні ікони на стіні.
Але за стіни церкви Бог виходить в тапках,
Де творить і керує хід планет.
Бог там, де ти. Він Сторож твій і Батько,
Якщо впустив Його у серця свій намет.
І Бог іде назустріч завжди радо!
До твого дому, в офіс чи вагон метро.
А разом з тим – приводить все до ладу,
Змиває втому, кутає в любов.
Опам’ятайся! Де себе знайшов ти:
В чужому краї, в наймитах, чи в полі?
На скільки б кілометрів не відходив –
Твій Батько завжди жде тебе на волі.
Та як лишень на горизонті заблищить
Твоя стурбована й холодна постать –
Він що є сили побіжить,
В Своїх обіймах твою душу заспокоїть.
Так плине час, день-ніч горнило вічне
Перетирає в попіл всі твої сліди.
Ти все біжиш. Ти все кудись спішишся.
Опам‘ятайся! Повернись в Батьківський дім
21.02.2022
Painting: Oleg Korolev. Prodigal Son
