Осінь яблуком з галузки
У любові, мовчазній,
Осінь яблуком з галузки,
Падає... Вже райський змій
З всіх дерев знімає блузки.
Обіймає, пестить... - Мить,
Стан оголений, крізь віти...
Щось в душі, його, болить,
Сенс, лишень, когось... - любити...
Сливи, ябко золоте,
Те, останнє... в обмаль часу;
Є, "кохання меч"... - святе,
Для жіноцтва, - жне окрасу.
Бог, довірливий, з рамен
Чоловічих, прагне хиті...
Днем, вночі, с бажань Кармен,
Вся жага стосунків миті.
Лоно осені... - хмеліє
Павутиння... - сміх мотузки...
Схаменись хитка надіє,
Осінь, - ябко з мрій галузки.
