Пам'ятай
Як тихо. Вечір над водою.
Летять птахи за небокрай.
Все зачароване весною.
І я благаю: “Відчувай!”
Краси твоєї світло ніжне
Мов у весняних квітах плай
І непорушну тишу ріже
Мій тихий голос: ”Вибачай”.
Одвічний жаль твоєї мрії
Ночей твоїх чарівні сни
Не перетнуть межу надії
Я тільки прошу: ”Не кляни”.
Ти на піску малюєш зорі
На кшталт соборних вітражів –
Все це повільно змиє море,
А я прохаю: “Збережи”.
Повір, немає зради в серці –
На крилах березневих зграй
Моє кохання повернеться
І я благаю: “ Пам’ятай!”
