Піаніст
Так вправно й легко рухаються пальці по клавіатурі,
Блакитні очі не стулятись кілька днів.
На клавіші стікають піт та сльози,
Не може зупинитись грати він.
Він став залежним від свого фортепіано,
Воно полонить його та не дозволяє відійти.
Без нього у його житті не буде сенсу,
Без нього його сердце перестане битись.
Без нього його пристрасне кохання вмить згасне та живим мерцем він стане
