ПІСЕНЬКА
Частіше дивися в небо.
Дивися часто.
Частіше дивися в небо –
Не бійся впасти.
Дивися в прозоре небо
І в хмари сірі.
Тому, хто дивиться в небо,
Зростають крила.
У синім небі пташина сама летіла.
Дивилась на землю пташина – шукала зграю.
Давно шукала – зовсім згубила сили.
Та – впала, про неї й досі ніхто не знає.
Летіла зграя по небу – пташину звала.
Летіла зграя по небу – на південь майже.
Одна пташина від зграї десь там відстала,
І де тепер та пташина – ніхто не скаже.
Частіше дивися в небо.
Дивися часто.
Частіше дивися в небо –
Не бійся впасти.
Дивися в прозоре небо
І в хмари сірі.
Тому, хто дивиться в небо,
Зростають крила.
Блукала собі дівчина – сама, на волі.
Блукала собі дівчина – шукала щастя.
Нікому не побажала лихої долі.
Їй серце було відкритим – так просто, навстіж.
Зустріла такого само – і не впізнала.
Тому що ішла землею, а він – під небом
Її не бачив – навколо було цікаво.
А може – летів. А може – все так і треба.
Частіше дивися в небо.
Дивися часто.
Частіше дивися в небо –
Не бійся впасти.
Дивися в прозоре небо
І в хмари сірі.
Тому, хто дивиться в небо,
Зростають крила.
