подивися на мене - мене тут нема
подивися на мене - мене тут нема
лише тінь моїх тіней сидить в узголів'ї
ти не спиш - я не сплю
молодий сатана
у кімнати несе найпекучіше зілля
•
на столі без‘язика димить голова
мироточить земля у щербатім вазоні
і хрипить біля вікон бездонний казан
під сирени горить святий юр на іконі
•
скільки тут би не жив - все той змій нам до рук
підповза підповза
сталь армує нам плечі
і ридає везувій у кутиках губ
серед слів невиразних і надломлених речень
•
хоч дерися хоч їж - а мене тут нема
бо я в кожнім чутті від окраїн промзони
і буяння садів їх тонкого щита
до тремтіння стовпів у підвалах і сховах
•
он виходжу - дивись! - у свинцеві хліби
де мій дім голубий посередині літа
поведи мене знов за живе поведи
від сівби до плодів соковитого світу
•
де вціліле зросте а захоже засне
і усе що було на кістках і одчаї
ця земля перемеле - невпокорений степ -
наш одвічний форпост і початок
