«Подруге» (з Марини Цвєтаєвої)
Повторю, ще до розлуки,
Під любові щем,
Що любила я ці руки — владні… з сліз дощем.
Очі, за несамовиту
Вдачу всіх наяд.
Потребують щастя звіту — Випадковість, яд?
Всю тебе, в треклятій долі
Пристрасть, бачить Бог! — Є вимога — зміна ролі,
Випадково… двох?
Ще скажу необережно:
— Слухай, не спіши (!),
Це твоя душа безмежно — Поперек душі.
Так, тобі скажу — з мрій трунку,
Бажано, ти знай
— Губи дав для поцілунку
Ангел юний. Рай
— Погляд… Погляду — гріх зливи,
Сонце… " голубе "!
Не зустрів, лише щасливий,
На біду… Тебе.
