Помре він колись від запалення мозку
Помре він колись від запалення мозку.
У власній квартирі чи може десь далі.
У нього картини здебільшого з воску,
На стінах блищать з фехтування медалі.
На ґанку, як завжди, улюблена книга.
Читать не любив, признавався відверто,
Усім трактував, що життя – це інтрига,
На речі дивився зухвало і вперто.
Бувало збирав і подерті купюри,
За фахом – художник, природжений критик,
Писати навчився, казав, від Сосюри.
Від батька навчився курити і пити.
Всі речі складав, де попало, в шухляди,
Життя проміняв на гадання й ворожку.
Прожив б ще багато, та карти сказали:
“Помре він колись від запалення мозку.”
