ПРАДАВНЄ МІСТО
ПРАДАВНЄ МІСТО
Ти мій короткий сон - прадавнє місто, -
Ніколи я твоєю не була...
Просторо тут ногам, та серцю тісно,
Тут рук близьких не чула я тепла.
Чужою я була для тебе, Львове,
І для твоїх високих горожан.
Не було в тобі місця для любові,
Не було в тобі місця й для прощань.
Прекрасне, величаве, та не рідне.
Ти інших маєш дочок і синів.
Не схожа я на панн твоїх чарівних,
І на невістку не годжуся... ні.
Непрошеною гостею напевно
Залишуся у пам'яті твоїй.
Розтраченими днями надаремно
У споминах залишишся й ти, Львів.
Споруди неповторні і фонтани
І райдужні нічні твої вогні
Між поглядів байдужих і прощальних
Лиш тінями здаються вдалині...
(С) МАРІЯ КАРУК-ФЕДИНА
