Про тебе
Як ти зміг втихомирити бурю?
В якої друге ймення я?
В твоїх обіймах завмирає тиша
Мої вуста знають лиш твоє ім’я
Сидячи у самотній кімнаті
Я малюю тебе з ряду тінь
Тріскотить і палає багаття
Ми любові і карми глибінь
Кілометри вбивають повільно
Й стирають моменти без меж
Ти залишишся в пам‘яті тлінно
Хоч з роками забудеш й втечеш
Та найбільшим страхом для мене
Буде,що через призму віків
Ми зустрінемось,як сніг із неба
Рідні душі вже з нових світів