Простіть...
Вже п'ятий рік минув й нічого..
Хто правив балом,далі там сидить.
Та руки їх в крові сина чужого,
За смерть людей у душах не болить.
Небесна сотня дивиться з небес,
І гірко так згори вони зітхають.
Чому катів не дано під процес?
Чому за скоєне у тюрмах не конають.
Чому не вивчили ми свій гіркий урок?
Схилились знову наче перед паном.
В час вибору вчинили хибний крок,
Бо мабуть очі запливли туманом.
І знову дата тих кривавих днів,
І виступи лунають аж до неба.
Невже в душі не клекотить вам гнів,
та відчуття,що гнати зло все треба.
Простіть ви нам...бо схибили тоді,
Душа моя сьогодні гірко плаче.
За новий світ померли молоді,
Яким би жить ..від того в серці важче.
20.02.19 ©Andriy Muzychuk
