Рай
Любов не помирає й не старіє,
Вона лиш довго інколи хворіє.
Бо має серце, у яке влучають стріли,
На жаль, стільці трапляються не завжди вмілі.
Любов - весна у кожній порі року,
Вона - це ніжна дівчина, що має душу чисту і глибоку.
Вона - це тепле сонце, яке промінням зігріває,
Любов - від Бога, а тому завжди перемагає.
І хоч ти йдеш по склу й жаринах босими ногами, -
Ти все одно до неї тягнешся, немов дитя до мами.
Бо в ній цілюще молоко грудне,
Любов - це рай. Нема її - навколо пекло лиш одне!
***
