Резонанс
Серце, наче розряджена батарейка,
Ледве рухає кров у знімілому тілі.
Хочеться просто дожити до кофібрейка.
Хочеться, аби кава насправді давала сили.
Сили, щоб не зважати на всю байдужість,
З якою ти забираєш всі мої сили.
Ми говорили про музику і про секс у душі,
Але про підзарядку - ніколи не говорили.
Ми говорили про робітників, що їдуть на захід,
Шукають кращої долі й жінок молодших.
Про тебе. І про колишніх. Про втрачену мати.
Як можна відчувати щось, коли ми, як пляшки порожні,
Резонуємо лише зіштовхуючись одне з одним,
Розбиваємось, перетворюючись на вбивчу зброю.
Життя ніколи не буде легким й безтурботним.
Саме тому воно було варте зустрічі із тобою.
