Розкажіть но мені про печаль
Розкажіть но мені про печаль,
Ніби з нею ми ще не знайомі.
Про життєву глибоку мораль,
Тих речей, що безмежно вагомі.
Розкажіть про дитячі казки,
Про історії тих, хто чекає.
Про написаний лист від руки,
Що його вже ніхто не читає.
Розкажіть но мені про любов,
Чи живе вона десь по дорозі?
Чи її вже хтось інший знайшов,
Поки я ще чекаю і досі?
Розкажіть но мені про мету,
І про пошук примарного раю.
Розкажіть про надію пусту,
І про те, чого я ще не знаю.
Розкажіть но мені про людей.
Про усі їх страхи та секрети.
Про глибиннісь буденних речей,
Як віршами це роблять поети.
Розкажіть про кордони і сни,
Що уявно світи поділяють.
Про жахи та підступність війни,
Де свої тобі в спину стріляють.
Розкажіть но про вічність та час,
Про їх танець між стрілок з металу,
Цей повільний розмірений вальс,
Та їх силу над нами зухвалу.
