Рушник
Я вишию собі рушник на Щастя і на Долю,
Я тут ще вишию про незалежність й волю.
Вживлю у нього всі яскраві кольори,
Бо темні у мене в житті уже були.
Я вишию садки, які цвітуть весною,
І ранки наші ще з незбитою росою.
Поля хлібів, а в них ромашки й маки,
І хліб той запашний, який пекла нам мати.
Я вишию безхмарне небо і яскраве сонце,
Небесну райдугу і музику дощу, що стукає в віконце.
Дитячий сміх й дитинства каруселі,
Моїх батьків й любов й тепло у їх оселі.
Я вишию птахів і їх гніздо любові,
Обручки золоті і щастя дні казкові.
Ти запитаєш: «Чого ж раніше я рушник не вишивала?»,
Я відповім: «Ти мій і дуже довго я Тебе чекала».
***
