Серпень кошиком яблука носить
Серпень кошиком яблука носить,
Їх вродило так рясно цей рік,
Соловейко в гаю каже: «Досить
Нічних співів!» ,й кудись раптом зник.
Сумно сонях трясе головою,
Чорні сльози роняє в бур’ян,
У повітрі запахло журбою,
Все щільніший ранковий туман.
Вже до осені крок залишився,
Павутинням сповиті гілки,
Виноградне зелене намисто
Із піснями збирають жінки.
Синьоока розхристана слива
Щось шепоче до зоряних айстр…
Літо йде, як хвилина щаслива…
Все минає..Ні сліз, ні образ…
