шипи та шини.
завше не ігнорую твоє існування
бо мені близькі твої страждання
та попри усі навмання намагання
щораз мов востаннє вдихаю
як би надихатись чистим повітрям
огорнутий турботою всесвітньо
збираю уламки від усмішок світлих
і гартую люстерко-макраме.
крайній раз в онлайні з'їжджала з теми
моніторила проблеми читала меми
заплітала між віршами морфеми
вважаючи що ти сама
коли вулиці від попелу вщенть мокрі
і в урну з цигарки сльози трохи
коли у мріях від болю вмерти хочу
насправді загнуся від бомб
