Що мені тобі ще прокричати
Що мені тобі ще прокричати
Полум’ям розбурханих зіниць?
Ти весь вечір проридала в чати
Я ж тут на підлозі горілиць.
Дим в ночі – агонія цигарки
Що в мені ти хочеш задавить?
Ніби зустріч перша біля арки,
Щось велике вмить благословить.
Я стою і дихаю в кватирку
Мій до міста вивчений портал
Розкопала серце, ніби нірку,
Кажеш в спину, що не ідеал.
Що ж, я звик уже стріляти в скроні
Мріям, що не збулись навесні,
Як дитина в материнськім лоні,
Мить добра прокинеться в мені.
