Смарагдово-зелені твої очі
Смарагдово-зелені твої очі
В усмішці подарують забуття.
Короткі дні і довжелезні ночі
Тривалістю у все моє життя.
А наш роман всього на дві сторінки
Читати доведеться цілий вік.
І так вже треба, я всього лиш жінка,
А ти мій справжній, ти мій чоловік.
У що я вірю важко пояснити,
Коли ти повертаєшся вночі.
Запитую: “Там дощ, чи може вітер,
Скажи хоч щось, та тільки не мовчи!”
Ти тихо обіймає мої плечі,
Цілуєш ніжно руки у пітьмі…
На згадку я залишу тобі вечір
І аркуш чистий… Ти його візьми.
Там напиши історію вчорашню…
Смарагдово-зелений погляд твій
Чарує й вабить. Але вже не страшно –
Я знаю просто ти давно не мій.
