соняшниками
прикрий мене соняшниками
вранці мокрими очима вмиті
я сховаюсь, зілл'юся з землею
не буду брикатись потрапивши в сіті
проросту, як насіння до неба
до моралі чистої, як мокрі очі
сіллю посипані рани у тебе
ранами вкрите все полотно ночі
соняшники тягнуться завжди до сонця
кажуть, та крім того ще часом й до правди
вкрийте мене соняшниками, зав'яжіть ними петлі
коло мого серця, будь ласка, назавжди
