старогрецьке
Обрані найманими матадорами
В пошуках мінотаврів та їх рогів коштовних
за накопичені зборами
людські кровні,
в лабіринтах, не за оборами,
Ми мандруємо темними коридорами.
І аби не зійти на манівці -
Малюємо час від часу собі світ наборами
Дитячих олівців;
який ми прагнемо побачити зовні,
В зеніті сонця чи в місячній повні,
З неосяжними, незайманими просторами,
Що див всяких повні,
І дороги не мають кінців.
Та коли-таки опиняємось раптово на тім форумі,
немов клацнувши підборами
На пляжі нудистів -
Виявляємо, що все уявлюване досі,
яке було нам міцними опорами -
насправді притаманне тільки нам особисто.
Бо є патріарх і його осінь,
Пора ніби ошатно-барвиста,
Та листя стає легкозаймистим
І згоріти йому в попіл навіть пів дня досить,
Обвугленого тла вже з них цілі стоси!
Та розповзаються зміями в нори її коси
На Главосіки, і втомлений бариста,
Що каву тобі приносить -
Немов сонне створіння перед зимовою сплячкою,
Та й ти не барися! Хтось просить
Для забуття ще чогось міцного, грамів триста…
Йому лячно.
Наші мрії ген засипані падолистом
Надарма спроваджених днів.
Це так типово в наших краях гористих.
І все ж я вдячний –
Бо це найпоширеніший спосіб,
Дізнатись, що ми не володіємо ніяким таємним хистом,
Щоб опиратись, щоб оминути содоми з гоморрами.
Не чути жодного янгола-хориста.
На календарі завше 9 термідора:
Революціонери визнані терористами.
Хтось таки зі скриньки Пандори
висмикнув корок!
Повертає човна Харон до нашої пристані…
Хоч, кажуть, прибуде сюди не скоро,
Та на особливий норов
прибережені шпори,
Що серце розривають пристрастю!
Папороть не цвіте, а множиться спорами,
І невдала спроба отруїти Георга помідорами –
Натяк на нашу неміч перед долею з її повторами,
Перед невблаганними небесними ефорами,
Що вершать присуд, гойдаючи терезів коромисло –
Ким представити нас: спасителями чи потворами?
На нас навчаються чи вирішили помститись?
А світ зовсім і ніби навмисно
не прагне в нас цілком поміститись,
Йому зручно й так з часом поратись;
Без наших нутрощів, набитих пахощами душі,
Обкурених тиміямом духу.
Схильних до пустощів, пройдисвітів і відчайдухів,
Нам вкотре твердять: Уникайте хитрощів, себе не душіть!
не складайте проповідей, а пишіть вірші!
І по кожній ночі все те ж саме:
Скинуті боги і молоко прокисле.
Підкорюємо небеса так, ніби нам земля ненависна!
Тай так і живем.
Якщо стисло.
*обора- загорода на подвір’ї для худоби.
* Бо є патріарх і його осінь – образ з Г. Маркеса «Осінь Патріарха».
*9 термідора – день у Французькій революції, коли скинули якобінців та спровадили на смерть.
*отруїти Георга помідорами – йдеться про спробу отруїти помідорами Джорджа Вашінґтона, тоді вважалось, що помідори отруйні.
*ефори – найвищі сановники в Спарті. Правління і суд.
