стоїть вологий серпень перед вікнами
стоїть вологий серпень перед вікнами
скінчилось літо вибухом грози
прийшли янтарнолобі з перелітними -
несуть меди під самі образи
рідкий метал викочують на видиху
рідка земля опалює на вдих
і місто ошаліле ощетинене
ярить в надрізах чорно-золотих
печуть асфальти на які ми падали
забігши в двір - подалі од вікна
і жалить пам'ять і підносить пам'ять
чверть місяця як скибку кавуна
