Сутінок час
***
Зелений запах річки темних вод
Туман несе у сутінь передмістя.
Старі дуби ведуть часів підщот,
Пускають до землі зубчате листя.
***
У тиші вечір. З берега ледь-ледь
Помітні бліки променів. Світило
Пливе за обрій від сум’яття геть.
Картина дня минулого застигла.
***
Безодні звід крізь хмари проступив.
У нім зірки обходяться повільно.
І споглядають споконвічний пил :
Живий й віджИлий, що простився з біллю.
***
Сандалу ароматом і троянд,
Рослини віддають свою данину.
Промовивши для обраних : «Навряд»,
Життя іде у круговерть невпинну.
