Так мало ще осталось до весни -
Так мало ще осталось до весни -
одна лиш мить, один лиш подих,
одне непрохане прости,
один необережний порух.
І все навкруг прозріє й розцвіте,
наповниться все звуком, жадобою,
а я лиш буду ждать тебе,
з загублених світів, із непокою.
Всміхнеться небо золотом дощу,
утоне світ в киплячій коловерті,
і я тебе нікуди не пущу,
аж поки лист не зажадає тверді.
Та хоч тумани осінь заплетуть,
нас розділяє мить,один лиш порух,
така у перемін найвища суть -
минає все і не скінчається ніколи.
2002р.