Так тіні повивають круг за кругом...
Так тіні повивають круг за кругом,
І біле небо на пастелі тла.
Моросить дощ… Ти будеш моїм другом?
Або як завше відійдеш, хто зна…
Так стань же другом, зливо мармурова,
Не плач у мені, відійди і згинь.
І тілом зломленим розквітне кольорова
Веселка справжня, як емоцій ринь.
Так лоскотно від тебе й відчайдушно,
Безрадісно і тихо, і чомусь
Ти стала тінню, комусь другом і марудно
Зійдеш на "ні", як наша дружба й грунь.
Авторська група: Сергій Шинкарчук. Літературна платформа. :
https://www.facebook.com/groups/351724266082126/
