ТАК ТРЕБА
Їх холодні чорні очі
Наче знають геть усе,
Мав би йти, але не хочу -
Щось тримає в них мене.
Просто так, посеред неба,
Завжди поруч там, де ти -
Бо, напевно, то так треба,
Щоб від тебе не втекти.
А можна летіти далеко,
Забувши про сон і про сніг,
Де сонце сіда за край неба -
Та чи треба?
За тими птахами летіти
Й впустити природу речей,
Ніколи тебе не зустріти
Й з тобою не знати ночей.
А можна летіти далеко,
Забувши про тебе й про сон,
Торкаючись крилами неба
Знов і знов...
Залишаються сидіти -
Залишаюсь з ними я:
Може так нема де дітись,
Може магія твоя,
Може просто то так треба -
Пильно стежити за всім
Й завжди бути коло тебе
Нескінченну кількість зим...
А можна летіти далеко,
Забувши про сон і про сніг,
Де сонце сіда за край неба -
Та чи треба?
За тими птахами летіти
Й впустити природу речей,
Ніколи тебе не зустріти
Й з тобою не знати ночей.
А можна летіти далеко,
Забувши про тебе й про сон,
Торкаючись крилами неба
Знов і знов...
Так треба...
Так треба...
Так треба...
Так треба...
________________________
Любі читачі, як завжди нагадую вам, що мої вірші це, перш за все, лірика до моїх пісень, а тому звертаюся до вас і пропоную ввести у пошуку на будь-якій зручній для вас платформі YouTube Spotify або iTunes :
Грудень - Так треба
Будь-ласка, я вкладаю дуже багато натхнення і сил у створення композицій, тому буду радий увазі з вашого боку.
Альбом "Так Треба", до якого входить ця пісня, це календарно-обрядова опера, яка охоплює період корочуна - найтемнішої частини року, починаючи від дня осіннього рівнодення та завершуючи зимовим сонцестоянняи і різдвом божича Коляди.
Сама назва пішла від ідеї циклічності і незмінності природних речей - ми не можемо відмінити настання зими, "смерть" Сонця, зимовий сон тварин, дерев, землі, бо все це є важливим етапом переродження природи та її наступного пробудження весною.
🗿Перший альбом "Бувальщини" був зосереджений на поверховій українській міфології, але я прагнув більшого, хотів не просто окремих згадок, а повністю заглибитися в нашу культуру, прагнув, щоби альбом був монументальним, величним оспівуванням зими, краси природи, особливостей того, що є зима у широкому розумінні, у Всесвіті, переходу від жнив до обжинок і від обжинок до важливості зберігання вогню у хатах, культу Сонця, його смерті та зустрічі молодого Сонця на різдвяний ранок.
🔱В процесі опрацювання літератури для написання альбому я повністю відійшов від Християнства, вперше всерйоз замислившись над тим, яке багатство народних вірувань за минуле тисячоліття було знищено через утиски церкви.
🙏Альбом "Так треба " - це подяка і ласка природі, Всесвіту, життю, Сонцю, богині зими та сплячої зимової землі Марі, мудрому Велесу, написана з любов'ю та бережливою повагою до всіх поколінь.
🌬️У природі не має доброго, не має поганого - усе є невід'ємною частиною буття. Світ прокидається навесні, пробуджуючись від зимового сну, і знову розквітає бурхливе розмаїття життя. Тонкі паростки, що віднайшли шлях із глибин промерзлої землі, поступово наливаються рясними дощами та світлом молодого сонця у духмяний травостій. З плином часу багатство, що колоситься на полях, обласкане сонцем та вітрами, досягає своєї зрілості та стиглості. Сповнене сил та життя, воно уособлює всю велич, красу та вольове прагнення до існування в цьому світі. Природа віддає найкраще, природа забирає найкраще. Та час іде, бо так треба...
🌨️По осені настають Велесові години і все відходить до сну: засинає земля, завершує свій річний колообіг сонце на небі і весь живий світ завмирає...
То відчувають птахи і, поступово, один за одним, збираючись у клин, відлітають кудись...у ті краї, які звуть Вирієм - боже місце, місце вічного сонця і тепла ... Можна було б приєднатися і летіти разом із ними, але тоді... я не побачу головного, я не побачу, що далі, я не побачу її... Стільки усього повинно статися, невідворотного, невід'ємного, без чого ми не зможемо відчути і зрозуміти, що таке відродження навесні. Стільки усього... Бо так... Треба...❄️
