такі вечори
Такі вечори нізащО не відлинуть.
Сконає і тіло, і навіть думки.
Людина народжена,врешті, загинуть,
Та ці вечори не бояться пітьми.
У них ні «а вчора», у них ні «а завтра»,
І тільки повітря п’янкіше вина
Бурлить у легенях. У скронях же мантра:
«Такі вечори…». А на грудях – вона.
