ТАНЕЦЬ ТІНЕЙ
тисячі версій мене
розкидані по вулицях міста,
як недопалки та пляшки.
хтось бачить тінь,
інший - світло,
а я? я просто намагаюсь
не наступити на власне відображення
у калюжах після дощу.
сором'язливість чи нахабство?
доброта чи холод?
хто, блять, це все вирішує?
я - це я лише для себе,
а для інших - лише проекція
їхніх страхів, бажань і розчарувань.
у барі, в метро, на роботі -
всюди різні версії мене
танцюють свій безглуздий танець.
і я сміюсь,
бо це все - лише гра тіней
на стінах печери нашого життя.
а істина? нахуй істину!
вона така ж п'яна,
як і я цього вечора.
