Ти знаєш?
Ангел мій, ти знаєш як скучила я?
По палким обіймам, пестливим словам,
По усмішці найріднішій, по твоїм очам.
Ангел мій, ти знаєш як скучила я.
Я виводила би зараз - долю на твоїх руках,
Та й провела пальцями лінію життя.
Торкалася, як пухнастий сніг, - твого лиця
І стала б ніжнішою за зефір, коли ти обіймав.
А ще, знаєш, так хочеться, щоб могла
Притулитися до тебе любого, як мале котя,
Я тоді би лащилася, заграва,
Що могла б нечайно муркнути: "Я твоя".
