Ти знаєш усе...
Ти знаєш усе...
Те, що колись я казав або чув,
Те, чим я дихав та те, чим я був
Вітер твій голос мені донесе.
Ти з підсвідомості...
Десь між сльозами і каяттям,
Десь поміж снів та лихим життям
Я відчуваю дотик твій невагомості.
Ти забуваєш мене...
Я, мов туман, розійшовся у дні,
Я, ніби міф, мов легенди й пісні
Більш не наповнюю серце одне.
Ти підсумувала...
Варто забути розлуку і любов,
Варто не пінити радістю кров
Ти з перемогою все програвала.
