тримай під рукою своїх електричних дияволів
тримай під рукою своїх електричних дияволів
медуз і гієн тренуй не заходячи в тіло
щоночі обходь окраїни губ опалених
пожовклі печаті знімай з голови
і царствуй і будь над сходом і спокоєм заводі
улюблений госте стоїш посередині зали
і грають оркестри
жертовник спустошений падає
у стугоні вітру і зойках вокзалів
як вийду на сонце - розплавлю всі персні і гудзики
ходитиме плазма по лобу із жаром і шалом
я виболів до білогубої тихої музики
в узорах твого покривала
в утаєні сни твої ліг і осліп на огненному полі
бо там де є ти не існує ні тьми ні країв
так страшно мені повільно згорати без болю
і легко так наче й не жив
