Троянд зрадливих пелюсток
Троянд зрадливих пелюсток
На покривалі вій тугою заколишу.
Йому весь цвіт відкинутих казок
Я на повсякчас залишу.
А ти любись, танцюй, співай —
Зумій знайти собі оману.
В багатті пекла кажеш: "Рай"
Та він чекає іншу пану.
Летів метеликом в бутон
Кортівши марити красою.
Тугі шипи вірвалися у сон
такою ж темною порою.
Відай мені своє тонке стебло
Я з нього смерті зроблю подарунок.
Зі списа кровного перо
На серці лишила малюнок.
Візьму на себе всі терпкі морози
І кригу з передпліч твоїх зніму.
Сльозами витончені роси
Розтоплять ніч понуру льодяну.
