ТВОЯ ПІДКОВА
Коли зоряна ніч перетвориться в синь світанкову
І в оточенні мрій запалає в святому вогні,
Тихо вийду на шлях і на ньому знайду ту підкову,
Що колись ти знайти побажала сумному мені.
І в руках заблищить віддзеркалена мить піднебесна,
І засяє в очах, і в душі забринить, як струна,
І пісенний вінок всім прийдешнім незайманим веснам
Подарує підкова, бо щастя приносить вона.