У край далекий в тихий час
У край далекий в тихий час
Піду. Ти навіть не помітиш.
Колись казали "ми" і "нас",
Тепер ― десятою дорогою обійдеш.
Ми знали ― разом завжди будем,
Але з'явилося сумління в певний час.
Ми кажемо, що в нас все добре людям,
Та знаємо, що скоро щось розділить нас.
Розіб'є, як розбилась склянка із кришталю,
На тисячі крихких частин малих.
У нас залишаться лиш спогадів деталі
І приємні почуття з минулого від них.
