Улица надежды, площадь доброты
До засмути часом тулиця;
Біле місто... - щось не в такт...
Будь-яка мрій прагне вулиця
Моря синього відтак...
Мила, де ти, краща ж ти,
Знайде хто твої сліди?
З чудо настрою не йди
Краща Вулиця Надії,
Поруч; - Площа Доброти.
Небо з морем зустрічаються
Синь з блакиттю сна вітрин;
Чудеса зна час трапляються...
- Зустрічей цікавих плин.
Мила, люба, де ти, де ж ти?
Знайде хто твої сліди?
Може Вулиця Надії,
Може Площа Доброти.
Є такі дива, й не віриться,
- Казка знає з юних днів;
Зустрічається, най втілеться
Не відпустить поготів...
Дорога, де ти, де ж ти?
Не шукай слідів сльоти...
Краще Вулиця Надії,
Чари Площі Доброти.
Літній вечір з ночі хилиться
І мільйони з щастям сплять
Не страждає на безсоння
Хлопчаків найкращих рать...
Все залишиться, як мрії,
Уві сні побачиш ти:
Кращу вулицю Надії,
Мрій чарівність Доброти.
Сни хлопчачі, сни пекучі
З ними краще не жартуй
Знані що найвищі кручі,
І небес, шляхи феншуй.
Все залишиться, як мрії,
Уві сні побачиш ти:
Божу вулицю Надії,
Любу площу Доброти.
Казка у житті зустрінеться
Розлучитися без слів...
У дорослих снах трапляється,
А не лише хлопчаків:
Все залишиться, що знається,
Уві сні побачиш ти:
Може вулицю Надії,
Може площу Доброти.
У таке нам диво віриться
Що й у казці не збагнуть...
Місяць враз з тобою стрінеться
Й незбагненна краща суть...
Все залишиться ж, - є мрії,
Уві сні пізнаєш ти:
Може вулицю Надії,
Може площа Доброти."
(Из к/ф "Женатый холостяк")
