В часи, коли людині
Не хочеться нічого,
Коли печаль та сум
Грають своє соло.
Коли в житті є втрати,
Нема проміння щастя,
Тоді в душі людини
Вирує лиш ненастя.
В очах особи цьої
Безкрайній світ надії ―
Надії лиш на краще,
В очах її всі мрії.
В ці очі глянуть може
Тільки добродушний.
Для інших світ очей
Назавжди непорушний.
Людина, що лютує
Ніколи не відкриє
Двері, де будує
Інший свої мрії.
Тож треба бути добрим,
Щоб всі тебе любили,
Щоб завжди довіряли.
І порад просили.
