Весна
Ну, така вже весна! Як диво!
Впала посмішка і пече.
І регочеться, і щасливо
гладить травень моє плече.
А вуста!.. Розпашілі маки.
Щось шепочуть із вітром в такт.
Пелюстково і тихо-м'яко
обіймає рум'яний сад.
Біле-біле усе довкола.
Я свій вельор калині дам
І піду ген за видноколи
Вчитись ніжності сонних трав.
