Весни намисто
Подякувати хочу тому, хто придумав чати,
Які говорять ще слова: «окей», «відповісти", «ігнорувати».
Бо я на них тепер надіюсь, як на Бога,
Тебе почути – найкоротша це дорога.
Та лиш хотіла б звідси я забрати
Те неприємне слово одне – «ігнорувати».
Залишити – «окей" й «відповісти".
Так хочеться свою любов до Тебе донести.
Щоб Ти повірив, що вона прекрасна й чиста,
Як білий сніг і як весни намисто.
Й що я щаслива, що її пізнала,
Так як Тебе – я ще нікого не кохала.
***
