відповідь таємному Миколайчику.
Я не був хорошим, і не був слухняним
Якщо взнає як живу то засумує мама
Я не хочу бачить, я не хочу чути
Я волію над усе про все навколо забути
Тут немає світла, тут немає щастя
Занапастив все я сам що колись мав прекрасне
Все що залишилось все піде за вітром
Все що залишилось смерть-вірші без пісні
Я занадто тут і я занадто марний
Я гадаю прийде смерть і зробить все захмарним
Залишу все що є і всіх кому непотрібен
Я не хочу жити скнарно битися над хлібом
Всі кажуть взяти в руки себе стати кращим
В моїх руках є шлях зробити все інакшим
Але занадто слабко мені щось почати
Настільки ж само слабко взяти й перервати
Перервати цикл що не дає жити
Перервати цикл там де можу я лиш нити
Щоразу як побачу тебе я заплющу очі
Рахую до чотирьох не дочекаюсь ночі
Ті гори за якими мене не чекають
Ті гори за якими стрімко час спливає
Я ступлю чоботом на камінь що спить на підніжжі
Розвернуся і піду на річки дно так ніжно!
