ВИРІЙ
За проміннями Сварожими,
За край неба, восени,
Із останніми погожими
Відлітати до весни.
Відлітали в небо з піснею
У далекії краї,
В ясне Сонце й теплі промені
Літа вічної пори.
Кличуть-кличуть всіх з собою,
Тягнуть душу із очей,
Марять землею чужою -
Там чекають вже гостей.
Вирій...
Забрали той жар від земленьки,
Щоб не датися до рук,
І пустились палкі серденьки,
Змахів крил лишивши звук ...
І пустились геть від тебе -
Чули-знали, що прийдеш.
Не бере журба, бо то так треба -
В теплий край, що не знайдеш.
Вирій...
_____________________
Слухайте на YouTube Spotify iTunes
Грудень - Вирій
