Я бачив учора
Я бачив учора, не далі як за півметра, -
зупинкою сіялась мряка, у ній дзеленчав трамвай,
сварилися птахи. У небі цвіла комета.
А з даху зірвався місяць й скотився за небокрай.
Він щойно прокинувсь, як сотні народжень досі,
кивнув на добраніч зорям, одяг чисту пару крил.
Пішов на роботу. Аж раптом викрикнув: досить!
Вчепився промінням у хмари. І вийшов на небосхил.
Тут все як раніше: платани, дахи і вежа.
Він, певно, тепер щасливий, вивчає підземний світ.
Я бачив учора. Я спеціально стежив.
Чи круто мені вдалося здійснити його політ?
