Я буду ніжністю
Я побіжу під краплі літнього дощу,
Я митим душу, я за образи увесь світ прощу.
Забуду всі тривоги, й помчу в поля,
Я дихатим, радітим, як дочекалась після засухи - дощу ще Матінка-земля.
Насіюсь квітами у травах, у лугах,
Щоб радість випромінювалась у людських очах.
Я легким вітром стану і до тебе прилечу,
Я буду ніжністю – твоїм, міцним рукам й надійному плечу.
***
