Я дихала Тобою
Ти у моє життя прийшов як справжнє літо,
Щоб душу втомлену мою теплом зігріти.
Ти рясно ще скропив мене дощем любові й доброти,
Щоб легше по стежиночці життя мені було іти.
Я як синичка із долонь Твоїх клювала крихти щастя,
За це Тобі помножиться та у віках воздасться.
А ще пила Тебе як у спеку п’ють джерельну воду,
В Тобі є сила, міць і гарний Ти на вроду.
Я дихала Тобою, я злетіла,
Я як ніколи жити і творити захотіла.
В Тобі насіяв Бог безодню і поваги й простоти,
Ти неповторний, справжній принц із казки Ти.
І я б хотіла, щоб ці миті множились і додавались,
І щоб вони і в Ваших долях гладдю й хрестиком ще вишивались.
Та, щоб отримати в житті, ― потрібно і сповна віддати,
Тоді в руках Його ― Ти станеш квіткою у різнобарвні кольори і неповторні аромати.
***
